Мобілізаційна паніка: як працює одна з головних ІПСО росії у 2025 році

Уже понад два роки тема мобілізації залишається однією з найчутливіших для українського суспільства. Росія це чудово знає і продовжує системну інформаційно-психологічну операцію (ІПСО), спрямовану на те, щоб викликати тривогу, роздратування і взаємну недовіру між громадянами та державою. Головний інструмент — фейки та маніпуляції, що імітують «витоки» з владних структур.

Нові тактики: не кричати, а «документувати»

Фейки змінили форму. Якщо раніше це були гучні заголовки у стилі «Всіх заберуть!», то сьогодні — це буцімто «витоки» з закритих нарад, інсайди з офісів ТЦК, скани «секретних» розпоряджень. Такий тип дезінформації виглядає значно правдоподібніше, особливо в чатах, де документи поширюють як «перевірену інфу від знайомого».

Типові приклади:

• «План на район по мобілізації: кожен ЖЕК має видати 30 чоловіків»
• «Усередині ТЦК — наказ із вказаними адресами, де шукати ухилянтів»
• «У списках на 15 липня — люди, які не отримували повісток раніше»

Усі ці «зливи» оформлені як скріншоти з екселівських таблиць, фото документів або навіть аудіо з «наради». Часто — з помилками, неузгодженістю назв структур або штампами, яких не існує.

Мета ІПСО — не дезінформувати, а деморалізувати

Ці фейки не лише вводять в оману. Їхня ціль — викликати глибше розчарування в системі, посіяти ідею, що «ніхто не захищений», «усе вирішують кулуарно», «держава зраджує». Маніпуляції такого типу підштовхують людей до емоційних реакцій — ухилення, втечі, публічних скарг або недовіри до офіційних джерел. Іноді — навіть до дестабілізаційних протестів.

Хто поширює фейки? Знайомі знайомих і Telegram-канали

Фальшиві «документи» запускають двома основними шляхами:

1. Через анонімні проросійські Telegram-канали, які позиціонуються як «патріотичні», «військові», «усе, що замовчує влада».
2. Через звичайних користувачів соцмереж, які бездумно пересилають «перевірені інсайди» в локальних Viber- і Facebook-групах, чатах ОСББ чи батьківських спільнотах.

Багато хто поширює такі фейки не зі зла, а через брак критичного мислення та страх. Саме на це й розрахована ІПСО: використати пересічного українця як носія недовіри.

Як розпізнати фейк про мобілізацію?

• Немає джерела: повідомлення починається зі слів «в мене знайомий у ТЦК», але не дає жодного посилання на документ, номер наказу, дату.
• Дані неможливо перевірити: списки імен, таблиці без заголовків, скани без підписів чи печаток.
• Орієнтоване на емоції: «шок!», «усі підуть», «вже завтра», «це приховують!».
• Містить фактичні помилки: неправильні назви установ, нереальні обсяги, внутрішні суперечності.

Що робити, якщо отримали «витік»?

1. Не поширюйте одразу. Спочатку — перевірте у надійних джерелах (офіційні сторінки ТЦК, Міноборони, Суспільне, Центр стратегічних комунікацій).
2. Скріньте джерело поширення. Якщо це фейк — варто зафіксувати його для можливого реагування.
3. Повідомте в адміністрацію групи або власнику каналу. Важливо зупинити ланцюг передачі.
4. Поділіться спростуванням. Протидія дезінформації працює тоді, коли правду бачать не менше людей, ніж брехню.

Росія не припинить атакувати українське суспільство фейками про мобілізацію, поки це працює. Єдиний спосіб знизити ефективність ІПСО — навчити якомога більше людей читати новини критично, перевіряти джерела й не бути ретранслятором паніки. У війні за свідомість кожен клік — теж зброя.

‍