ІПСО: відповідаємо на головні запитання про термін, який ви точно зустрічали

У сучасному інформаційному просторі спостерігається збільшення кількості повідомлень, що викликають сильні емоції – від страху до відчуття хаосу. Заголовки на кшталт "Захід втомився від війни в Україні", "Назріває неминуча економічна криза", "Через рік планета перетвориться на попіл", все частіше з'являються у новинних стрічках та соціальних мережах, поширюючись зі миттєвою швидкістю. Проте, перш ніж прийняти подібні твердження за істину, треба розібратися що таке ІПСО та критично оцінити правдивість інформації. 

Що таке ІПСО: визначення та мета

Інформаційно-психологічна операція або ІПСО – це сучасна "зброя" інформаційної війни, заздалегідь цілеспрямовані дії, ціль яких – впливати на думку, настрої та поведінку людей. 

Головна мета ІПСО полягає в тому, щоб викликати паніку, посіяти страх, підірвати довіру до державних інституцій. Кінцевим результатом маніпуляцій є схиляння до ухвалення рішень, які є вигідними для противника.

Методи та приклади ІПСО

Сучасні спеціалісти з гібридних операцій впливу по принципу ІПСО повинні мати особливий комплекс знань і навичок. А саме, глибоко розуміти культурні особливості країни, на яку спрямована операція, володіти кількома мовами, мистецтвом маніпуляції, добре орієнтуватися у сучасних технологіях та медійному просторі.

Принцип активізації ІПСО відбувається за таким сценарієм :

• Ініціація події. Обирається певна подія — вона може бути як реальною, так і штучно створеною. 
• Викривлена інтерпретація з потрібним наративом. Подію подають у спотвореному вигляді, формуючи "вигідний" сюжет. 
• Формування додаткової події для підтвердження наративу. Коли аудиторія формує певне враження, створюється ще одна подія, яка підсилює вже заданий ефект.

Наприклад, подібні інформаційно-психологічні операції були проведені у випадку з російською пропагандисткою "Першого каналу" Мариною Овсянніковою, яка вийшла в ефір із плакатом «Нет войне». Ситуація викликала хвилю позитивних відгуків у міжнародних ЗМІ та соцмереж, деякі назвали її героїнею. Та, достовірність цієї акції не була остаточно підтверджена. Образ “хороших росіян” був орієнтований на західну аудиторію. Основна мета полягала в тому, щоб відвернути світову спільноту від вбивств українців і переключити увагу на персону Овсяннікової, приховуючи злочини агресора.

Російські підрозділи ІПСО постійно поширюють фейки. Звичайний приклад роботи РФ – це розігнати паніку і сварки серед населення: “Скоро очікується масований обстріл”, “Зеленський знімає Залужного та ставить своїх”, “Влада в Україні корумпована, тому потрібно робити Майдан-3”, подібне.

Вплив ІПСО на суспільство

І тому ІПСО має значний вплив на суспільство, особливо під час конфліктів. Та використовується для досягнення наступних цілей:

• Вплив на психологічний стан: формування паніки, тривоги, страху або розгубленості;
• Зміна громадської думки: послаблення довіру до офіційних джерел інформації, формування нових стереотипів;
• Спонукання до дій: заохочення до певних вчинків – протести, бойкот та інше;
• Дискредитація: зниження авторитету певних осіб, організацій або ідей.

Загалом ІПСО – це не просто поширення неправдивих новин, а спрямований комплексний підхід, що використовує інформацію для маніпуляції свідомістю та досягнення власних цілей.

Як протидіяти ІПСО

В умовах посиленої інформаційної війни, критично важливо знати, як розпізнати ІПСО, щоб захистити себе та своє оточення.

Рекомендовано використовувати інструменти перевірки інформації, як Bellingcat, фактчекінгові платформи по типу StopFake, VoxCheck, Detector Media в Україні та інші, що спеціалізуються на викритті дезінформації.

Одночасно не забувайте про інформаційну гігієну та споживайте інформацію лише з перевірених ресурсів. Формуйте для себе перелік офіційних та авторитетних ЗМІ – державні установи, провідні національні медіа, незалежні журналістські розслідування.

Варто уникати надмірного споживання новин. Перевантаження інформацією може призвести до втоми та зниження здатності критично її оцінювати. Завжди ставте запитання: “Хто це говорить?”, “Чому це поширюється саме зараз?”, “Кому це вигідно?”. Та не поширюйте неперевірену інформацію: один "репост" чи "поширення" – це прямий внесок у роботу ІПСО.

‍

‍