
Не кожне хибне твердження є дезінформацією. Інколи особа, поширюючи відомості, щиро вірить у їх правдивість. Такий випадок розповсюдження інформації називають місінформацію або ненавмисне введення в оману, що виникає внаслідок помилкових уявлень. На відміну від інших джерел омани, визначення місінформації акцентує на відсутності умислу в процесі поширення неправдивих відомостей.
Поняття місінформація визначається як одна з форм неправдивої інформації. Тобто будь-яких даних, повідомлень чи тверджень, що мають неправдивий чи уявний зміст, переданих у різній формі. Головна особливість – поширюється без умисного наміру ввести в оману та все ж несе небезпеку для суспільства.
Місінформація виникає, коли особа чи група осіб передають викривлені відомості, щиро вважаючи їх правдивими. Особа не має на меті завдати шкоди чи маніпулювати громадською думкою, однак її вплив на суспільство може бути істотним, оскільки сприяє дезорієнтації, зміцненню стереотипів, поширенню чуток та формуванню хибних уявлень про реальність.
Існує принципова відмінність між місінформацією та дезінформацією, і вона криється у намірах тих, хто поширює її. Якщо це просто помилка, то мова йде про місінформація. Якщо новина несе злий умисел, тоді вона приймає форму дезінформації.
Місінформація завжди помилкова, поширюється без наміру комусь нашкодити. Коли інформатор не має на меті нікого обдурити, а щиро вірить в правдивість інформації. Це більше випадкова помилка, а не свідоме прагнення ввести. Хоча, наслідки, звісно, можуть бути, але злих намірів немає.
На противагу цьому, дезінформація кардинально відрізняється тим, що поширюється цілеспрямовано і з умислом обманути аудиторію. Зазвичай це навмисно створена або викривлена інформація, яка має чітку мету: маніпулювати думкою людей, сіяти сумніви, розповсюджувати страх або ворожнечу. Дезінформацією, люди чи організації, займаються свідомо, використовують неправду як інструмент для досягнення цілей – політичних, економічних або соціальних.
Варто додати, що місінформацію легше виправити. Оскільки вона поширюється з необережності, її можна нейтралізувати шляхом надання правильної інформації та перевірки фактів. Люди, які поділилися місінформацією, зазвичай, з легкістю готові змінити думку, якщо їм показати правду. Достатньо просто надати правдиві дані.
За дезінформацією часто стоїть організована діяльність із систематичним поширенням неправди. Крім того, дезінформація має повторюваний характер, вона може маскуватися під “факти” та виглядати максимально правдоподібно.
Місінформація виникає через помилки та неточності, які, хоч і не мають на меті навмисне обманути, та призводять до неправильного сприйняття фактів.
У медіа часто зустрічаються місінформація приклади, що вводять людей в оману. Нижче наведені найбільш поширені:
Окрім цього, заголовки, що гучно або сенсаційно сформульовані, часто не відповідають реальному змісту статті, що вводить читачів в оману ще на етапі первинного ознайомлення з новиною. Саме тому слід розуміти, як уникнути місінформації та не стати учасником спотворених даних.
Якщо інформація викликає сумніви щодо правдивості, не слід поспішати з її поширенням. Критичне ставлення до джерел є обов’язковим, адже 100% довіра може призвести до розповсюдження навмисно спотвореної інформації. Рекомендується використовувати лише надійні, перевірені та офіційні ресурси.
Перед тим, як поділитися новиною, варто переконатися у її правдивості, звернувшись до офіційних джерел, сайтів державних органів і служб надзвичайних ситуацій. У разі важливих національних чи міжнародних подій доцільно перевірити інформацію в авторитетних закордонних медіа.
Окремий інструмент для перевірки даних – фактчекінг. Спочатку його застосовували здебільшого журналісти для аналізу, але сьогодні він використовується й звичайними користувачами.
Важливо, відповідальність за розповсюдження інформації лежить на кожному. Ретельна перевірка новин перед їх публікацією допомагає формувати здорове інформаційне середовище.